Велика людина пішла з життя

Із глибоким сумом колектив Дніпровського гуманітарного університету сприйняв звістку про передчасну смерть ректора університету, доктора юридичних наук, професора Олександра Володимировича Негодченка.
 
4 листопада 2018 року його серце перестало битися.
 
Усі, хто мав честь бути знайомим із ним, сумують зараз, адже така трагедія не може залишити байдужим нікого. Він був могутньою, талановитою, доброю та чуйною людиною, надійним порадником, професіоналом своєї справи, який своїми діями та вчинками здобув беззаперечний авторитет та повагу серед близьких, друзів, колег, учнів, усіх, хто його оточував.
 
Олександр Володимирович у нашій пам’яті назавжди залишиться блискучим організатором освітньої галузі та висококваліфікованим керівником, наставником науково-педагогічних кадрів, відомим вітчизняним вченим у галузі права, який своїм розумом, залізною волею, чесністю та справедливістю втілював у життя грандіозні проекти. Це й створення Дніпропетровського юридичного інституту, який за часи керівництва Негодченка О. В. став академією, а згодом і одним з провідних юридичних університетів країни. Це й Дніпровський гуманітарний університет, який Олександр Володимирович очолював з 2013 року. Університет, який, завдяки його керівництву, займає провідні позиції на ринку освітніх послуг та став осередком гуманітарної освіти регіону.
 
Внесок Негодченка О. В. у розбудову вітчизняної освіти та науки неможливо переоцінити: понад 180 наукових та навчально-методичних праць; більш, ніж 30 здобувачів, які здійснили захист кандидатських і докторських дисертацій під його науковим керівництвом та консультуванням; участь у редакційних колегіях юридичних видань «Законодавство України: науково-практичні коментарі», «Науковий вісник Дніпропетровського університету внутрішніх справ», «Право і суспільство»; членство у Науковій раді МВС і Раді ректорів Придніпровського регіону, Раді ректорів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Експертній раді ДАК з права, Науково-методичній комісії з права МОН України. Послужний список дає підстави стверджувати про гідну працю та її високу оцінку суспільством.
 
Свідченням цього є його багаторічна плідна та високопрофесійна діяльність, за яку Олександр Володимирович отримав наступні звання та нагороди: Заслужений юрист України, Відмінник освіти України, спеціальне звання генерал-лейтенант міліції, Почесний працівник МВС України, лауреат премії МВС України «Лицарю звитяги» в номінації «Кращий ректор ВНЗ МВС 2001 року», премії Всеукраїнського фонду юридичної науки Академіка права В. В. Сташиса в номінації «Кращий організатор юридичної освіти». Був нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Відзнакою Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією «Честь, Мужність, Закон», відзнаками МВС України «Лицар Закону», «Хрест Слави», «Закон і честь», «За розвиток науки, техніки та освіти» І та II ступенів, «За безпеку народу» І та ІІ ступенів, «За відзнаку в службі» І та ІІ ступенів, «За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності», «За сумлінну службу» 3-х ступенів, нагрудними знаками МВС СРСР «Відмінник міліції» та «За відмінну службу в МВС», Орденом Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира III ступеня, Почесною відзнакою голови Дніпропетровської облдержадміністрації «За розвиток регіону», Почесною відзнакою голови Дніпропетровської обласної ради, міжнародними відзнаками та відзнаками іноземних держав: НЦБ Інтерполу «За заслуги», Українського миротворчого спецзагону міжнародних сил ООН у Косово, медаллю організації Північноатлантичного договору «На службі миру та свободи».
 
Його трудовий та творчий шлях був висланий багатоаспектною, самовідданою, тяжкою, новаторською та конструктивною працею, результати якої забезпечували, забезпечують і забезпечуватимуть людей якісною освітою та невичерпними науковими здобутками, що він залишив після себе.
 
Про доброту та чуйність Олександра Володимировича свідчить впроваджена ним програма надання пільг та знижок в оплаті за навчання для категорії людей, що потребують допомоги та соціального захисту. Це й діти-сироти, діти з багатодітних сімей і особи з особливими освітніми потребами. Здобувши вищу освіту, вони ставали на першу сходинку до успішного майбутнього, за що висловлювали Олександру Володимировичу глибоку повагу.
 
Для рідних та близьких Олександр Володимирович був дбайливим чоловіком, турботливим батьком та дідусем, для друзів і колег – яскравим прикладом досвідченого керівника та наставника, людини, яка пронесла через усе життя сімейні цінності та традиції, честь і гідність, завжди вміла підтримати слушною порадою та добрим словом.
 
У серцях своїх рідних, друзів, колег, студентів та знайомих він завжди залишатиметься живим. Вічна пам’ять Вам, шановний Олександре Володимировичу…
 

Цей запис був опублікований в Без рубрики. Закладка Постійне посилання.
Кількість переглядів: 179

Коментарі закриті.